Розробка уроків

Тема:  Мережка – прозора лічильна техніка вишивання.
              Практична робота. Технологія виконання мережок.

Мета: поглибити знання учнів з історії української народної вишивки; ознайомити учнів із технікою виконання ажурних швів – мережок;
                 навчити виконувати прості види мережок “одинарний прутик, “подвійний прутик;
               пробуджувати почуття краси, прекрасного;
               зміцнювати бажання відроджувати традицій народу, заохочувати до вишивання виробів;
               виховувати культуру праці.
Обладнання: зразки вишитих виробів, інструкційні картки, ілюстрації, матеріали                      
                            та інструменти для вишивання.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку:
І. Організаційна частина
1. Перевірка присутніх
2. Перевірка готовності класу до уроку
ІІ. Оголошення теми, мети і завдань на урок
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1) Гра Чарівна скринька
Учні по черзі витягують запитання і відповідають на них.
1.     Мережка – це шов:
а) лічильний;                 б) вільний
2.     Для виконання мережок вибирають тканину з переплетенням:
а) полотняним;             б) саржевим;
3.     Ширина закріпки мережки залежить:
а) від товщини ниток тканини;       б) ширини мережки.
4.     Мережка – це шов:
а) ажурний;                            б) глухий.
5.     При виконанні закріпок мережки використовують шов:
а) хрест” ;                    б) качалочка
6.     Висота закріпки по краях мережки залежить:
а) від довжини тканини;        б) від висоти мережки.

2) Склади  прислів’я (робота в групах)
Робота учить                                              дні пройдуть немарно.
Працюй ударно                                            а лінь мучить.
Хто не любить працювати                       це честь.
Праця                                                          любить пліткувати.   
3) Гра Старі знайомі (робота в групах)
Учні отримують зразки швів і завдання.
Охарактеризуйте вишивку:
1) за способом вишивання (вільні, лічильні );
2) за технікою вишивання (глухі, наскрізні ( ажурні));
3) види швів (однобічні, двобічні).
IV. Мотивація навчальної діяльності
       Люди здавна прикрашали свій одяг. Прагнення створювати прекрасне знайшло відображення в мальовничих візерунках та орнаментах української вишивки. При розкопках Товстої Могили (I ст. до н. е.) знайдена золота пектораль, на якій зображений скіф у щедро оздобленому вишивкою одязі. Орнаменти розташовувалися на рукавах, на спині куртки, на комірі.
         Сьогодні на уроці ми навчимося виконувати мережку, яка здавна використовувалася  для оздоблення одягу  та предметів інтер’єру.

V. Вивчення нового матеріалу
Виникла вишивка ще в глибоку давнину. Археологічні знахідки свідчать, що найдавніший одяг людей, які жили на території нашої країни, оздоблювали намистинами із бивня мамонта. Пізніше почали використовувати металеві нашивки – срібні, золоті, бронзові.
За часів Київської Русі мистецтво художньої вишивки досягло великого розквіту. В Андріївському монастирі в Києві була створена школа, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. Ручною вишивкою здавна оздоблювали не лише одяг, а й інші вироби, необхідні в побуті: рушники, доріжки, скатерті тощо. Вишиванням в Україні займалися в основному жінки. Воно було одним із улюблених занять. Довгі осінні та зимові вечори дівчата скрашували вишиванням, часто супроводжуючи його піснями. Поганою нареченою вважалася та дівчина, яка не навчилася вишивати змалку.
      У 5- 6 років кожна дівчинка виконувала найголовніші шви вишивки.
      У 7-8 років для селянських дівчаток рукодільна праця ставала основним видом трудової діяльності.
       З 10-11 років дівчатка пряли. Дівчинку – майстриню садили за доросле рукоділля, бо вона мала дбати про своє придане.
       З 12 років дівчата вишивали рушники, а з 13-14 років – шили й допомагали ткати  на верстаку.
       Лише одних сорочок до весілля кожна українська дівчина готувала собі кілька десятків. Сорочки мали різне призначення: буденні, святкові, на весілля, на жнива тощо. І кожна сорочка – це довгі години кропіткої праці. Адже для того, щоб її виготовити потрібно було спочатку спрясти нитки, потім на домашньому дерев’яному верстаті виткати полотно, вибілити його, пошити сорочку і вишити її. Дівчата змагалися між собою у майстерності прясти, ткати, вишивати, в доборі гарних узорів для вишивання, у поєднанні різних узорів на виробах.
       Основні техніки – мережка, хрестик, гладь.
       Мережка – ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток. Мережка належить до лічильних наскрізних швів.
        Тканину беруть тільки з полотняним переплетенням. На тих ділянках тканини, де має бути вишивка, витягують певну кількість горизонтальних ниток, а вертикальні нитки затягують у пучки. Стібки вишивальної нитки слід виконувати в одному напрямку. Мережки можуть бути  основною частиною узору, або обмежувальною лінією. Розпочинають вишивку з качалочок.
         Качалочки – це вертикальні стовпчики, вишиті через одну нитку тканини, ширина яких становить 3-5 ниток, а висота закріпки має на 2-4 нитки перевищувати висоту мережки. Качалочками закріплюють нитки тканини, які треба підрізати і висмикнути.
Гра “Мікрофон
Продовжити речення “Щоб вишити мережку потрібно…”
VI. Вступний інструктаж
5.1 Аналіз навчально – технічної документації
5.2 Інструктаж БЖД

Гра Мозковий штурм
  Правила безпечної праці голками
1.     Зберігати голки та шпильки у відповідному місці - гольнику чи коробці.
2.     Не можна використовувати зігнуті,іржаві голки.
3.     Заборонено залишати голку без нитки, підносити голку до очей, брати до рота, вколювати в робочий одяг або м’які меблі, залишати у виробі.
4.     Щоб не проколоти пальця під час шиття, слід користуватися наперстком, який повинен щільно надягатися на середній палець руки.
5.     Передавати голку необхідно разом із ниткою.
6.     Якщо голка зламалась, її уламки слід обов’язково зібрати й викинути у смітник, попередньо загорнувши в папірець.
7. Нитку відрізати ножицями.
5.3 Демонстрування прийомів роботи.
 Практична робота
1)     Обхід робочих місць з метою проведення індивідуального і фронтального інструктажів.
2)     Контроль за організацією робочих місць та дотримання учнями правил безпеки праці.
3)     Збирання даних для підведення підсумків уроку.

VII. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Гра Блеф – клуб.
1)     Мережка одинарний прутик – це глухий шов.
2)     Мережки вишивають зліва направо.
3)     Мережки виконують на тканинах полотняного переплетення.
4)     Мережками оздоблюють одяг, скатертини.
5)     “Качалочка – лічильний шов.
6)     Мережку одинарний прутик обшивають лише з одного боку доріжки.
7)     Вишивати треба при достатньому освітленні.
8)     Не обов’язково висмикувати нитки з тканини перед виконанням мережки.
VIII. Заключний інструктаж
1.     Підсумки уроку
2.     Виставлення і мотивація оцінок учнів
3.     Завдання додому




Немає коментарів:

Дописати коментар